Для кого не проводиться енергосертифікація

Для кого не проводиться сертифікація енергетичної ефективності будівель

Законодавством встановлений перелік об’єктів для яких з 1 липня 2019 року Законом України «Про енергетичну ефективність будівель» виготовлення такого сертифікату є обов’язковим

Об’єкти нового будівництва (сюди ж входять капітальний ремонт та реконструкція), ці будівлі за класами наслідків відносяться до середніх (СС2) та значних (СС3).
- Будівлі в котрих розміщуються органи місцевого самоврядування, площа котрих перевищує 250 м2.
- Будівлі, котрі відносяться до державної власності з опалювальною площею більше 250 м2.
- Сертифікат необхідний для тих споруд, котрі претендують на відшкодування кредитних коштів від держави витрачених на здійснення заходів з термомодернізації.

Отже зробити сертифікат можна як для існуючої будівлі так і на стадії проекту у складі документації, при введені в експлуатацію (що є обов’язковим).
Виконувати сертифікацію має право лише сертифікований спеціаліст енергоаудитор, котрий пройшов навчання в одному з акредитованих державою центрів та отримав відповідний дозвільний документ. Весь перелік таких осіб можна переглянути на сайті Держенергоефективності, він постійно оновлюється та доповнюється.

Перед початком робіт із сертифікації об’єкту аудитору необхідно пересвідчитися, що будівля не входить до наступного переліку:
- Призначена для проведення релігійних заходів та богослужінь;
- Площа окремо стоячої будівлі менша 50 м2;
- Будівля входить до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.04.2018 № 265 (об’єкт транспорту, енергетики, оборони і зв’язку);
- Об’єкт культурної спадщини України.

Для таких будівель енергетична сертифікація не проводиться!

Процедура розробки та розрахунку сертифіката є досить чіткою та послідовною, хоча має певні нюанси. Наприклад, як правильно зазначити рік введення в експлуатацію об’єкта якщо це не існуюча будівля, а частина проектної документації? В такому разі у графі року введення зазначається «Нове будівництво. Проект». Якщо сертифікат розробляється для здійснення капремонту вказуємо « 1985. Капітальний ремонт» , і відповідно при реконструкції доцільно зазначити «1985. Проект, реконструкція».

При розрахунках на стадії проектних даних можливі розбіжності з тими реальними цифрами, котрі будуть після введення будівлі в експлуатацію. При цьому відповідальності за ці розбіжності енергоаудитор не несе.
Також при сертифікації навіть нових будівель на стадії проектування шляхом розрахунків та методик аудитор виходить на клас енергоефективності «C» або ж навіть «D», що викликає занепокоєння замовника. Очікувано, що нові будівлі повинні мати клас енергоефективності не нижче «С», а бо ж ,краще, «В». Проте потрібно розуміти, що клас енергоефективності сертифікату розраховується за енергоспоживанням і він зазвичай нижчий ніж клас визначення за енергопотребою. При реконструкції, новому будівництві чи капремонті клас енергетичної ефективності визначається саме за потребою і має бути не нижче «С».

Також потрібно звернути увагу на коректне визначення загальної та опалювальної площі будівлі. Якщо з першою все зрозуміло, то при обчисленні другої часто виникають помилки. Опалювальну площу визначають як площу поверхів (включаючи опалювальні підвал, цоколь та мансарду) виміряну в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, враховуються перегородки та внутрішні стіни. Сюди ж слід додати опалювальні сходові клітки та ліфтові шахти на рівні кожного поверху. Якщо ж в будівлі є неопалювальний підвал, тех.поверх або ж холодне горище, то їх з розрахунку виключають.