Як визначити клас енергоефективності будівлі

Як визначити ''клас енергоефективності будівлі'' для отримання сертифікату енергоефективності і навіщо це потрібно. 

Визначення класу енергоефективності це оцінка якості будівництва. Можна порівняти це з даними про споживання палива автомобілем. Завдяки знанням про енергоспоживання будинку можна оцінити економічну вартість будівлі і знати розходи по його утриманню. 

Загалом існує сім класів енергетичної ефективності від А до G. 

Згідно европейського досвіду в Україні прийнята наступна градація існуючих будівель:  

-  старі будівлі, які побудовані до 2007 року та споживають на опалення та охолодження до 300 кВт-год/м2; (такі будівлі мають преорітет на енергомодернізацію)

 - нові будівлі, що побудовані до 2016 року зі споживанням близько 150 кВт-год/м2;

 - енергоефективні будівлі з низьким споживанням енергії, близько 60 кВт-год/м2;

 - пасивні будівлі, збудовані за стандартом passive house, зі споживанням меньшим за  - 15 кВт-год/м2 в рік;

 - будівлі з нульовим споживанням енергії (фактично це пасивні будівлі з обладнанням для виробництва енергії на компенсацію своїх енерговтрат) вони споживають - 0 кВт-год/м2;

 - будівлі класу Енергія+, що виробляють значно більше енергії ніж споживають.

Мінімальні обов'язкові вимоги що до класу енергетичної ефективності пов’язані з призначенням будівель (житлові будинки, громадські будівлі за напрямами ― навчальні, спортивні, торговельні, лікувальні тощо), поверховістю будівель та розташуванням згідно першої або другої кліматичної зони.

Для всіх новобудов введена обов'язкова оцінка енергетичної ефективності.

Перший етап на стадії розробки проекту будівлі, це розділ енергоефективність в складі проектної документації з визначенням параметрів для сертифікації.

Другий етам це обоов'язкова енергетична сертифікація перед прийняттям в експлуатацію, 

2 етап проводится сертифікованим енергоаудитором що рееструє розроблений енергетичний сертифікат в Держенергоефективності і тількі після цього будівля може бути прийнята в експлуатацію.

Енергоспоживання будинків визначається двома шляхами:

1) З допомогою розрахунків;

2) За даними  фактичного енергоспоживання що визначається показниками лічильників або інших приладів обліку.

Перший метод оцінки приймається для будівель які щойно побудовані або реконструйовані. Також до тих в яких проводится капітальний ремонт. Ці розрахунки проводяться на підставі архітектурних креслеть, прийнятих рішень по інженерним мережам та вузлам і деталям. Тобто на підставі проекту.

Для будівель що вже існують оцінка енергоспоживання по проведенню енергоаудиту зі збором данних лічільникив за певний період. Звичайно за декілька років. Але наявність проектної документації дає можливість використати і розрахунковий метод. На працтиці ці два методи комбінуються в звлежности від конкретної ситуації. Збираються данні і проектні і проводится обстедення. Адже енегоаудитор несе репутаційну відповідальність за проведення обстежень.

Визначення фактичного енергоспоживання тільки по данним лічильників може мати значні похибки, напиклад у тому випадку коли будівля недоотримувала тепло або були порушені умови експлуатації. Це може призвести до великих погрішностей у визначенні класу енергоспоживання. 

З оновленням ДСТУ і наближенням практик оцінки до европейських норм зараз при визначенні класу будівлі оцінюються не тільки данні по опаленню а моделюється споживання енергії на охолодження, вентиляцію, освітлення та горяче водопостачання. 

Використовуються три основні методики оцінки енерговитрат:

1) Місячний або сезезонний;

2) Погодинний спрощений;

3) Деталізоване моделювання;

При розробці енергетичного сертифікату використовують перший метод. 

При оцінці будівля повинна розглядатись як едина енергетична система що складається за зовнішної оболонки що знаходиться в певних кліматичних умовах та комплексу інженергиї підсистем що працюють на підтримку заданих санітарно-гігеенічних параметрів.

Існує наступна схема розрахунку енергоефективності:

-  Визначення опалюваних та неопалюваних зон будівлі, та розподіл на зони які необхідні для розрахунку;

-  Визначення параметрів використання будівлі, роботи інженерних мереж, санітарно-гігієнічних норм та параметрів огороджуючих конструкцій для кожної вибраної зони;

 - Розрахунок тепловтрат через вентиляцію та інфільтраційних втрат тепла на кожен місяць року;

- Розрахунок внутрішніх теплонадходжень від людей, приладів та сонячні теплові надходження для кожної зони та місяця року;

- Розрахунок енергоспоживання на опалення, гаряче водопостачання, охолодження та вентиляцію;

 - Розрахунок енергії та теплових втрат на використання систем розподілення і зберігання енергії;

 - Розрахунок енергоспоживання загального енергоспоживання на охолодження, опалення, вентиляцію і ГВП для кожного місяця року;

- Отримання сумарного енергоспоживання за рік;

 - Складання звіту з оцінки енергоспоживання для будівлі.

Хочу зауважити що при проектуванні будинків головна вимога є досягнення класу енергоефективності не нижче ''С'' (для новобудов) що відповідає нормі тепловтрат через зовнішні огороджуючи конструкції та інженерні мережі. Ала показники опорів теплопередач окремих елементів не розглядаються окремо один від одного.  На практиці це означає що річна енергопотреба будівлі має преорітет перед оцінкою енергоефективності зовнішної оболонки. 

Нормативна максимальна питома енергопотреба для житлових та громадських будівель

Класифікація будинків за енергетичною ефективністю

При умові виконання мінімальних вимог з енергоефективності будівлі, не нижче С або не більше 110 квт-год/м2, можливо використовувати окремі елементи будівлі зі зниженими значеннями опору теплопередачі (75 % від Rqmin)  для не­прозорих частин зовнішніх огороджуючих конструкцій і до рівня 80 % від Rqmin для інших конструк­цій (виконання санітарно - технічних умов обов’язкове).

  Зараз в Україні активно розпочато роботу з енергетичної класифікації будинків, і всі новобудови та будинки що реконструюються або капітально ремонтуються обов'язково повині мати енергосертифікат перед поданням документації на етапі здачі в експлуатацію.  

Сертифікат енергоефективності будівлі прийшов на заміну паспорту енергоефективності і є окремим документом у складі проектно-кошторисної документації на об’єкт.

Отримання енергетичного сертифікату обов’язкове для будинків з площею що опалюється більше ніж 500 м2 при зміні їх майнових прав або відчужені, для будівель комунальної або державної власності. Фактичні показники енергоефективності повинні відповідати мінімальним вимогам що зазначені в ДБН. 

Також в енергосертифікаті ми обов’язково зазначаємо як можна покращити енергоефективність будівлі. Строк дії сертифікату - 10 років.

В перспективі ця інформація, додатково до бази даних фонду Держенергоефективності, буде включатися в систему кадастру. Доступ до бази буде надаватися на державних сайтах. Це підвищить окупність заходів з енергозбереження тому що ліквідність енергоощадних будинків буде значно вища.

Дивись що таке енергетичний сертифікат

Ще про енергетичний сертифікат та клас енергоефективності будівлі ТУТ